ДНЗ - центр розвитку дітей м.Первомайськ

Головне меню
Батьківська абетка
Методична скринька
Головна » Статті » Мои статьи

психолог

Тривога — емоційний стан, який виникає в ситуаціях невизначеності й небезпеки і виявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій.

Вроджена або сформована схильність дитини легко впадати у стан тривоги свідчить про тривожність як рису характеру.

    Тривожність у дітей виявляється в емоційній вразливості, боязні спілкуватися з незначущими людьми, плаксивості, нитті.

     Ознаки тривожності:

підвищена збудливість, напруженість, скутість;

страх перед усім новим, незнайомим, незвичайним;

невпевненість у собі, занижена самооцінка;

  • очікування неприємностей, невдач, осуду старших;

старанність, розвинуте почуття відповідальності;

безініціативність, пасивність, боязкість;

схильність пам'ятати більше погане, ніж хороше. Причини тривожності:

конституціональна особливість нервової системи (меланхолійний темперамент);

компонент невротичного стану, що виявляється як страх окремих людей, ситуацій, які спровокували психоемоційну травму дитини, наприклад, страх перед людиною у білому одязі (нагадує білий халат лікаря), страх залишитися на самоті як вияв емоційного диском форту, коли дитину покидала мама чи хтось із близьких людей;

наслідок інфекційної інтоксикації, виникає на фоні загального нервово-психічного виснаження;

результат залякування дорослими з метою домогтися послуху («Не слухатимешся, забере Бабай, Змій Горинич, міліціонер...»);

побічний продукт багатої емоційної уяви дитини;

природний страх перед новим, незвичайним, вияв інстинкту самозбереження (страху грози, темряви);

результат гіпер соціалізованого виховання з надмірною кількістю заборон, правил, оцінок, вимог, поєднується з комплексом провини за свою неспроможність відповідати жорстким соціальним стандартам;

- один із симптомів аутизму.

     Психокорекція тривожності

    Дітей з високою тривожністю потрібно постійно підбадьорювати, заохочувати, висловлювати впевненість в їхньому успіху, можливостях. Щоб подолати скутість, треба допомагати дитині розслаблятися, знімати напруження за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ. Допоможе інсценізація етюдів на виявлення сміливості, рішучості, що вимагає від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем. Ігри, які виражають тривожність, неспокій учасників, допомагають емоційно відкинути пригніченість і страх, оцінити їх як характеристики ігрових персонажів, а не дитини, і на основі психологічного розототожнення з носієм гнітючих переживань позбутися своїх страхів.

Імпульсивність — це особливість поведінки людини, яка полягає у схильності діяти за першим спонуканням. Імпульсивна людина поводиться нестримано, піддається ситуативним емоційним пориванням, не враховує інтересів інших людей.

Нормально, що всі дошкільники імпульсивні, адже через свій егоцентризм вони дбають насамперед про задоволення своїх потреб. Однак ступінь імпульсивності в різних дітей неоднаковий. Значна емоційна розгальмованість зумовлює труднощі у вихованні дошкільників.

Ознаки імпульсивності:

  • невміння чекати, нетерплячість;

  • здатність легко ображатися;

  • дратівливість, емоційна нестриманість;

  • легке відвертання уваги;

  • безтурботність, легковажність, безвідповідальність;

  • нелюбов до тривалої монотонної роботи;

  • жадоба нових вражень, змін.

Причини імпульсивності:

  • вікова особливість психіки дітей, пов'язана із слабкістю емоційно-вольової саморегуляції поведінки, не сформованістю підпорядкування мотивів;

  • потурання дорослими емоційній нестриманості дитини, намагання вдовольнити її найменші забаганки;

  • слабка емоційно-образна пам'ять, нездатність затримати спонукання, утримати мету діяльності;

  • гіпер активність унаслідок переважання збудження над гальмуванням;

  • надмірно багате різноманітними подразниками середовище;

  • фізичне нездужання дитини.

Психокорекція імпульсивності

Загальні рекомендації. Спілкуючись з імпульсивною дитиною, особливо відзначайте кожну успішну спробу стриматися, не піддатися спокусі, ситуативному бажанню. Хваліть за виявлене (хай мінімально) терпіння, висловлюйте надію, що дитина може, якщо захоче, впоратися із собою, не поспішатиме, а розмірковуватиме І правильно вирішуватиме, як їй діяти. У сюжетно-рольових іграх і драматизаціях корисно, щоб малюк виконував роль, яка вимагає відповідальності, організації ефективної діяльності групи, узгодження інтересів різних людей.

      Агресивність характеризується поведінкою, спрямованою на заподіяння фізичної чи психологічної шкоди іншій людині, і супроводжується емоційними станами гніву, ворожості, ненависті тощо.

      Ознаки агресивності:

  • упертість, прагнення заперечувати, відмовлятися;

  • забіякуватість, дратівливість;

  • напади гніву, вибухи злості, обурення;

  • намагання образити, принизити;

  • владність, наполягання на своєму;

  • егоцентризм, невміння зрозуміти інтереси іншого;

самовпевненість, завищена самооцінка.
Причини агресивності:

  • реакція на приниження гідності дитини, підсміювання, знущання з неї;

  • наслідок обмеження самостійності дитини, надмірної опіки, відкидання дорослими ініціатив малюка;

  • яскраво виражена екстравертованість;

  • вияв едіпового комплексу (переважне спрямування агресивності на дорослого однієї з дитиною статі);

  • вияв суперництва між дітьми у сім'ї з метою отримати перевагу над братами чи сестрами;

  • відреагування комплексу неповноцінності, намагання довести іншим свою вищість;

  • результат фрустрації — гнітючого переживання невдачі через невдоволення потреб.

     Психокорекція агресивності

   Загальні рекомендації. Дітям зі слабко вираженою агресивністю притаманні пасивність, конформізм, невміння захистити себе, вплинути на інших. Таких малюків треба заохочувати до активності, самостійності, ініціативних дій, хвалити за наполегливість, уміння відстояти себе та інших, зміцнювати їх віру у свої сили.

    У спілкуванні з агресивними дітьми треба виявляти чималу стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що малі забіяки, тероризуючи інших; самі страждають від власної впертості, гнівливості, роздратованості. Почуття прикрості, порушення душевної рівноваги, невдоволення не минають в агресивних дітей, навіть якщо їм вдасться когось скривдити. Цим дітям потрібно дати зрозуміти, що дорослий (вихователь, батьки, психолог) — їхній спільник у розв'язанні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а окремі вчинки цих дітей псують враження про них, до того ж не приносять полегшення малюкам. Тактовно і послідовно навчайте дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності й стриманості.

Спрямувати активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її зацікавлень і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, допоможе відволікти дитину від «з'ясування стосунків» на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співпрацювати з іншими.

Слід налагодити систематичне спілкування з сім'єю агресивної дитини з метою вивчення властивого їй стилю емоційно-ціннісних

взаємин і координації зусиль вихователів та батьків щодо єдиної виховної тактики.

Замкнутість — порушення особистісного розвитку, яке виявляється у відстороненні від товариства інших людей внаслідок ослаблення емоційного зв'язку з ними.

Ознаки замкнутості:

  • уникання товариства інших людей;

  • сором'язливість;

  • емоційна холодність;

  • переважання пригніченого настрою;

  • підозріливість;

  • незадоволений вигляд;
    —недовіра до людей.

Причини замкнутості:

  • тривалий стрес, наприклад, розлучення батьків;

  • емоційна депривація в результаті тривалого перебування в лікарні без батьків чи інших близьких людей, небажаність дитини, холодне чи байдуже ставлення до неї тощо;

  • індивідуальні патологічні особливості емоційної сфери (надмірна збудливість, інертність психічних процесів тощо);

  • замкнутість як вияв психічного розладу — аутизму;

  • несформованість психологічних механізмів соціальної перцепції - ідентифікації, емпатії, рефлексії;

  • невдачі у значущій діяльності впродовж тривалого часу;

  • несформованість комунікативних умінь, соціальна некомпетентність — невміння поводитись у колективі.

Психокорекція замкнутості

Загальні рекомендації. У вихованні замкнутої дитини особливий акцент слід робити на її позитивних якостях, зміцнюючи віру дитини у свої сили і бажання відкритися іншим. Наголошення на чеснотах дитини заохочує оточення до її позитивного сприйняття. У спілкуванні із замкнутою дитиною треба виявляти терпіння, не тиснути на неї, намагаючись форсувати успіхи. Таку дитину слід спеціально навчати прийомів налагодження контакту й комунікативних умінь.

Невпевненість — переживання людиною своєї неспроможності досягти життєвої мети, впоратися з певними завданнями внаслідок неадекватно заниженої самооцінки.

Ознаки невпевненості:

  • знижений життєвий тонус, песимізм, тривожність;

  • почуття провини, самозвинувачення, каяття;

  • покірність, смирення;

  • намагання догодити;

  • відчуженість, заляканість;

  • сором'язливість;

  • опущені плечі й тенденція до частого дихання.

Ступені розвитку невпевненості:

  • неадекватно завищені очікування батьків або педагогів щодо успіхів дитини в значущій для дорослих діяльності;

  • надмірна вимогливість до себе: дитина боїться не виправдати сподівань дорослих;

  • звичка вибачатися за все, що робиш;

  • відчуття себе маленьким і нікчемним;

  • передбачення своєї невдачі;

  • часта самокритика, самобичування;

  • уникання успіху з метою запобігання ще більшого фіаско.

Психокорекція невпевненості у дітей

Загальні рекомендації. Виховання впевненості у собі полягає розвитку в дитини адекватних її можливостям домагань і самооцінок. Викликати в дитини почуття симпатії до самої себе, гордості й самоповаги на основі точнішого знання своїх переваг і вад. Виховувати сміливість ризикувати, бути самою собою без побоювання впасти, бажання прагнути успіху та самоствердження в усіх своїх починаннях.

Категорія: Мои статьи | Додав: admin (01.11.2017)
Переглядів: 32 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Інформация
Мережа груп
Вхід на сайт
Управління освіти
Сайт міста
МОІППО
Методичний портал
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017
Сайт управляється системою uCoz